Темп віденського вальсу був достатньо швидким, і незабаром композитори стали писати музику, яка була набагато повільніша. Від цієї музики розвинувся новий стиль вальсу, званого Бостоном, з повільнішими поворотами, і довшим, ковзаючим рухом.
Приблизно у 1874, в Англії, утворився дуже впливовий “Клуб Бостона” і почав з’являтися новий стиль танцю, англійський, названий надалі повільним вальсом (Slow Waltz). Проте, тільки після 1922 цей танець стане таким же фешенебельним, як танго. Дивно, але те, що раніше пари танцювали у вальсі Бостон, дуже сильно відрізняється від того, що ми виконуємо зараз.
Відразу після 1-ої Світової війни Вальс стрімко міняється. У 1921 було вирішено, що основний рух повинен бути: крок, крок, приставка. Коли в 1922 Віктор Сильвестр виграв першість, то Англійська програма вальсу складалася всього лише з Правого Повороту, Лівого Повороту і Зміни Напряму. У 1926/1927 Вальс був значно вдосконалений.
З історії бального танцю - Повільний вальс →