У двадцятих роках багато оркестрів грали повільний - фокстрот дуже швидко, що викликало багато скарг серед танцюючих.
Кінець кінцем, розвинулися два різні танці, повільний фокстрот, темп був сповільнений до 29-30 тактів в хвилину, і Квікстеп, який став швидкою версією Фокстроту, що виконується в темпі 48-52 тактів в хвилину. Одним з танців, що вплинув на розвиток Квікстепа, був популярний Чарльстон.
Квікстеп, як багато хто знає, це дійсно швидкий фокстрот. У 20-і роки багато оркестрів і джаз-бенди почали виконувати фокстроти в швидкому темпі, переходячи від чинного дев′ятнадцятого століття до буйного ритму двадцятого. Ті, хто умів танцювати фокстрот, на балах, вечорах були постійно незадоволені тим, що якісь рухи неможливо стало танцювати, доводилося придумувати нові.
Про ці проблеми писали багато популярних у той час газет.
В програму танцювальних вечорів, щоб попередити любителів “справжнього” фокстроту, танець стали включати по назвою “quick-time-foxtrot”, іноді “quick-time-steps” і, нарешті, коротко - “quickstep”. Роком народження квікстепа вважається …
З історії бального танцю - Швидкий фокстрот квікстеп →