бальний танець розповсюдився по всій Європі. Популярними бальними танцями стали бурре, гавот, аллеманда, чакона, жіга, сарабанда. Пануюче положення зайняв менует.
В XVIII в. з’явилися нові, вільніші танці паспье, мюзет, ригодон, контрданс, екосез, лендлер. Після Великої французької революції бальний танець втратив аристократично-величавий характер. Набули поширення лансье, лендлер, мазурка, полонез, галоп, канкан, полька, полська, котильйон, Чардаш.
З середини XIX в. найпопулярнішим бальним танцем став вальс.
В кінці XIX-початку XX вв. значний вплив на розвиток бального танцю зробили країни Північної і Південної Америки. З’явилися тустеп, уанстеп, блюз, фокстрот, квікстеп, Чарльстон та інші, потім бостон, танго, а після I-ой світової війни - румба, самба. Для сучасного бального танцю характерна імпровізація, танцюючі вільно варіюють бальні па. З другої половини XX в.
інтерес до імпровізаційних танців значно зріс. Більшість бальних танців 60-70-х рр. - танці вільної композиції (твіст та інші).